Українське Слово

Багато молодих людей, які мають глибокі релігійні потреби, бояться переступити поріг храму. Там вони потрапляють у невідому систему координат і не знають, як поводитися, наражаючись відразу на несприйняття місцевих жіночок... Не можна говорити про подолання зла в такому абстрактному понятті, треба говорити про лікування ран, які зло завдає особі. Саме тому я говорю про аскезу, бо в християнському розумінні аскеза — це необхідна умова для того, щоб можна було зцілитися від гріха, який носимо в собі… Скажу так: тему Патріархату не знято з порядку денного. Вона лишень переходить в нову фазу. Тобто ми будуємо Патріархат… Розмова з главою УГКЦ Блаженнішим Святославом (Шевчуком).

Уляна ЛИБА

А ви за 8 березня чи проти нього? Кожного року дискусії напередодні цієї дати зводяться в основному до цих двох питань – святкувати чи не святкувати Міжнародний жіночий день? Більш «прогресивні» - проти того, щоб лише раз у рік вітати жінок зі святом, придуманим революціонеркою Кларою Цеткін. Та все ж більшість і українських жінок, і чоловіків – за 8 березня.

Тарас ВОЗНЯК

Багато хто в Україні кілька останніх десятиріч задавався запитанням — а яку ж роль відігравав чи відіграє Бруно Шульц для нас? Звичайно, було доволі панегіричних відмовок. Так само, як і прихованого ігнорування. Багато метафор та славослів’я. Однак, як на мене, то ми ще не спромоглися на посутню відповідь. Коли я вживаю слово «ми», то маю на увазі не лише сучасний український контекст, хоча передусім власне його. Але також й інші контексти — російський і навіть польський.

Оксана ЗАБУЖКО 

…Це й є масове кіно — таке, яке знімають у себе всі без винятку незалежні країни (а багатші — ще й експортують іншим!): «Біблія для бідних» інформаційної доби. Кіно, призначене не для роздряпування національних виразок — а для їх загоєння. «Український Голівуд», якщо такий, дастьбі, коли-небудь складеться, отримав свою першу ластівку. Особисто я активно вболіватиму за її політ. Як і за кожну (дасть Біг!) наступну.

«Наша політична традиція абсолютно дисонувала з політичною практикою Росії, де цар, а згодом імператор, був абсолютним володарем. Він видавав закони, керував країною, милував, карав і т.д. Населення не мало політичних прав, а перші вибори в Росії відбулися лише 1906 року. Все це викликало протест українців, які завжди бачили себе повноправними громадянами, а не вірнопідданими царя». Про зв’язок історії Української Народної Республіки і визвольних змагань столітньої давності з проблемами сьогодення в інтерв’ю для Українського Слова говорить доктор історичних наук, професор НаУКМА Владислав ВЕРСТЮК.

Борис БАХТЄЄВ

Щільність залізниць у нашій країні — за винятком хіба що Галичини й Донбасу — є, за європейськими мірками, дуже низькою. А отже, в разі приватизації залізничних перевезень за будь-яких умов створення конкурентного середовища є неможливим. Точніше, конкурентне середовище буде створено у владних коридорах — саме там відбуватиметься конкурентне змагання за право здійснювати залізничні перевезення. Більш корупціогенну ситуацію важко собі уявити.

Максим СТРІХА

Україна зберегла в спадок від колишнього СРСР потужну науку світового рівня, яка після 1991 року, однак, ніколи не належала де-факто до державних пріоритетів і виживала насамперед завдяки ентузіазмові й заповзятливості самих учених. Упродовж останнього десятиліття в державі був відсутній навіть єдиний орган, відповідальний за вироблення й здійснення політики в сфері науки, технологій та інновацій у національному масштабі.

Між Україною і Росією точиться справжня «холодна війна» за цілі періоди в історії культури. Насамперед це стосується війни за старокиївську спадщину, що її росіяни неохоче визнають навіть спільною для «трьох братніх народів». Не менш, а часом і більш гостро іде боротьба за постаті пізнішого періоду, коли Україна входила до складу Російської імперії. Пізнє бароко дало чи не найчисленнішу групу таких постатей із суперечливою ідентичністю.

Що відбуватиметься в Україні після скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення? Цей процес називають вкрай складним, але водночас — невідворотним. Чи можна втримати ринок землі у цивілізованих межах? Вирішити це питання покликаний законопроект «Про ринок земель», який пройшов випробування першим читанням у Верховній Раді і 25 січня був опублікований в газеті «Голос України». Його називають вкрай суперечливим, хоча деякі експерти наполягають, що саме він є «селянською конституцією», бо надто вагомі питання вирішує. У чому полягає основна мета законопроекту? Які положення залишаються найбільш дискусійними і якими є шляхи їх узгодженого схвалення? Ці та інші питання ми поставили заступнику керівника Проекту USAID «АгроІнвест» Олександру КАЛІБЕРДІ.

Розвиток подій в країні змушує постійно повертатися до теми Альтернативи як явища, яке в Україні, по суті, ще не сформоване не лише на інституційному, а й на суспільному рівні. Навряд чи перспектива її появи світить нам, скажімо, на найближчих парламентських виборах. Утім, дедалі більше з’являється в суспільстві розуміння, що на формування цієї Альтернативи, яка згодом має перерости в критичну масу, доведеться ще немало попрацювати. На всіх рівнях. І тільки тоді, можливо, з’явиться той довгоочікуваний лідер — коли суспільство сформує на нього запит. Тим часом світ і Україна разом із ним вступає в чергову смугу трансформацій. Чи здатна Україна, з огляду на своє непросте становище, адекватно відповідати на новітні виклики? Про це спілкувалися: відомий економіст, член Римського клубу, голова Міжнародного інституту менеджменту в Женеві, один із засновників економічного форуму в Давосі Богдан ГАВРИЛИШИН, відомий політолог Володимир ФЕСЕНКО та голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, громадський діяч Ігор КОГУТ.

Тарас ВОЗНЯК

На одному із світових перехресть культур та релігій, у Дрогобичі на Галичині наприкінці століття та великого правління кайзера Франца Йосифа І, в народі вічних подорожніх торгівців та мудреців — євреїв року Божого 5652 чи 12 липня 1892 року за Григоріянським календарем в очікуванні на щось незбагненне і передчуване народилося звичайнісеньке немовля. Ім’я принесло собі само — 12 липня саме іменини Бруно.

Мирослав МАРИНОВИЧ

…Усе починається із себе. Суспільство дуже дражливо сприймає цю тезу: мовляв, вони вирішують усе за мене, а я маю за них відповідати?! Я маю змінюватися, а вони такі, як є? Цього уроку демократії ми ще не засвоїли. Так, вони залишаються брудними саме тому, що ми не хочемо бути чистими. Маємо стати чистими, стрепенутися, спалахнути духом, піднятися й усвідомити, що перед нами — цілий світ, котрого ми не бачили через те, що повзали!»