Українське Слово

2011-ий вирізнявся подіями, які похитнули усталений світовий порядок. Режими, що авторитарно правили арабськими країнами Північної Африки, один по одному почали падати під тиском масових протестів. США знищили "терориста номер один" Осаму бін Ладена. Британія влаштувала дивовижне шоу на Королівське весілля, а через кілька місяців шокувала світ масовими безпорядками на вулицях міст. Японія пережила техногенну катастрофу, яку прирівняли до другого Чорнобиля, коли після потужного землетрусу і руйнівного цунамі оплавилися паливні стрижні на АЕС "Фукусіма-1".

Богдана КОСТЮК

Рік 2011 для України став часом одкровень та протестів. Виявилось, що цього року Україна йшла у фарватері світових політичних і соціальних процесів –кількість протестів та натхненність їхніх організаторів та учасників у всьому світі зробили саме протестанта уособленням «Людини року — 2011». Адже цілий ряд революцій і постійні протести проти влади, капіталу, соціальних та національних проблем добряче струсонули засади світової економічної та політичної систем. При цьому, мільйони людей окупували вулиці столичних міст або фінансових центрів у різних точках світу — як економічно розвинених, демократичних країн, так і у традиційно «гарячому» регіоні Близького Сходу та Північної Африки. І вимоги й на нью-йоркській Wall Street, і на площах Каїру та Києва були приблизно однаковими: соціальна справедливість — демократія — вільний розвиток.

ХХ століття стало для держав соціалістичного табору переломним. 15 країн упродовж 70 років пережили масштабні соціальні катастрофи, наслідки яких відчувають дотепер. Комуністичний режим фактично заклав основи дуже серйозної моральної кризи, яку, попри труднощі, Україні потрібно здолати якнайшвидше. У цьому сенсі корисно було б розглянути показові приклади успішної політики історичної пам’яті країн Прибалтики, зокрема Литви. Про це, а також про важливість духовного лідера для нації і про те, як повернути країні історію, розповіла екс-голова Центру досліджень геноциду і резистансу жителів Литви, депутат Литовського сейму Далія КУОДІТЕ, яка відвідала конференцію «Досвід Литви в подоланні наслідків тоталітаризму» у Києві (організовану Центром досліджень визвольного руху за сприяння посольства Литовської Республіки в Україні).

Євген ПЕТРЕНКО

2011 рік за нами. Разом з ним відходять у минуле звершення і поразки кожної людини, родини, держави. У світовій політиці тривали пошуки нової політичної конфігурації, замість протистояння холодної війни. Минуло двадцять років після розпаду СРСР та проголошення на його руїнах незалежності України. Події нинішнього року підтвердили слушність розпаду «імперії зла» та подальше зміцнення Української держави попри поразки нинішньої влади. Проте поразки влади не завжди є поразками суспільства. Хоча і суспільство не може знімати з себе відповідальність за владу.

Борис БАХТЄЄВ

Настає «рік ікс» — рік проведення омріяного чемпіонату Європи з футболу. Що буде після нього? Право провести разом із Польщею європейський футбольний чемпіонат Україна отримала ще за попередньої влади. Радше за все, демократичний (хай навіть і по-ідіотському демократичний) характер тодішнього державного режиму зіграв не останню роль у рішенні УЄФА. Не виключено, що в такий спосіб Україну прагнули заохотити до подальших кроків назустріч Європі; не виключено також, що її прагнули заохотити покласти край взаємному поборюванню різних гілок демократичної влади: мовляв, от вам спільне завдання, й вам буде не до пустощів.

Оксана ПАХЛЬОВСЬКА, професор Римського університету La Sapienza

…В України відняли Європу. Тобто свободу, гідність і перспективу. А залишили натомість — приниження й безперспективність. Рейдерство замість політики. Брехню. Лицемірство. Цинізм. Хто до цього призвів? Хто несе відповідальність? Хто за це буде покараний? Хто за це буде проклятий? Назва цієї статті — відповідь на запитання, яке я поставила у своїй книжці 2008 року «Ave, Europa!»: яке з двох «Ave» скаже Україна найближчими роками?

Тарас МАРУСИК

Багато хто вважає, що українськомовним боротися за свої мовні права в Україні – це щось на зразок Сізіфової праці або ж донкіхотства. Мовляв,  нахил до шляхетних, але нездійсненних ідеалів уперті, але позбавлені сенсу зусилля результату не дадуть. Часто такі скептичні міркування мають під собою ґрунт. Та не завжди. Про це свідчать численні приклади захисту своїх мовних прав десятками громадян України, зокрема й у судах.

Юрій ЧОРНОМОРЕЦЬ

Історія нікого нічому не вчить. Залишається робити висновки з досвіду, із тих подій, свідками яких ми є. Можливо, ці висновки багатьом не сподобаються, але їх потрібно зробити сьогодні. УПЦ КП та УАПЦ повертаються до стану війни. Це стало можливим через те, що проведені раніше переговори були провалені через позицію Предстоятеля УАПЦ Митрополита Мефодія.

"Януковичу було б добре мати якийсь юридичний документ з ЄС. У Москві він сидів фактично як голий король, бо за його спиною нема Євросоюзу, це дуже слабка позиція на переговорах… Зараз найбільш впливова група – яка називається сім’єю, представлена сином Януковича. Далі – РосУкрЕнерго, а старі донецькі кудись посунуті… Я недавно говорив з регіоналами, до речі, розумними. Це фінансисти, банкіри. Вони розуміють, що безбожно красти й красти з бюджету не можна, тому що незабаром це матиме, можливо, й катастрофічні наслідки, але вони не можуть там нікого переконати". Інтервю з екс-віце-прем’єр-міністром України з питань європейської інтеграції (2002-2005 роки), колишнім керівником канцелярії президента України (2005-2006 роки), а тепер громадським активістом Олегом РИБАЧУКОМ.

Андреас УМЛАНД

На перший погляд, ідея реінтеграції пострадянських держав видається доцільною: економіки й населення колишніх радянських республік взаємопов’язані численними узами. Але при докладнішому розгляді можна побачити, що створенню наднаціонального формування, яке б охоплювало більшу частину територій колишніх царської та радянської імперій, перешкоджає низка структурних та історичних бар’єрів. Сумарно ці перешкоди роблять путінський проект Євразійського союзу недоцільним. Практичне втілення зазначеного проекту створило б більше проблем, ніж вирішило.

Поки влада перетворює Україну у дрімучу периферію, світ бурхливо розвивається. Спеціально для Януковича і Азарова ми публікуємо переклад статті Росса ДеВоля про найкращі світові інновації. Що, якби взяти найкращі ідеї з усього світу на допомогу молодим компаніям та поєднати їх для створення такої собі Інноваційної Супердержави? Можливо, це б мало десь такий вигляд…

Олена ПОНОМАРЕВА, Римський університет La Sapienza

Однією з ознак економічної недорозвиненості є масова еміграція з країни в пошуках кращих умов праці та її оплати. У звітах Євростату Україна вже кілька років поспіль посідає першу позицію серед європейських країн за кількістю емігрантів. Серед країн Євросоюзу найбільше мігрантів з України має Італія. Останній на часі статистичний звіт Міністерства внутрішніх справ цієї країни вкотре долучає українців до п’ятірки кількісно найбільших етнічних громад на підставі даних про легальну присутність 200 730 українських громадян. За підрахунками українських експертів, насправді ця цифра може виявитися вдвічі, а то й утричі вищою, оскільки переважна більшість українців перебуває на Апеннінах нелегально.