Держава дає громадянам соціальні гарантії й обіцянки, які нездатна виконати. Про це заявили учасники прес-конференції щодо системи пільг, яка відбулася 26 грудня в Києві. Захід провели програма «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження», Українська гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) та Харківська правозахисна група.
Чиновники стверджують, що 2011 року бідність в Україні скоротилася щонайменше на 2,3 %, зокрема внаслідок підвищення так званого прожиткового мінімуму. Одначе, як зазначають експерти, така статистика є оманливою та не враховує того, що розміри прожиткового мінімуму орієнтовано на можливості державного бюджету, а не на потреби людей.
Юрист УГСПЛ Максим Щербатюк зазначив: «Величина прожиткового мінімуму не враховує низки життєво необхідних витрат — на освіту, утримання дітей у дошкільних навчальних закладах, платні медичні послуги тощо. Розмір прожиткового мінімуму, який є на сьогодні, — це певна химера, завіса, якою держава намагається прикрити неспроможність виконання своїх обіцянок у соціальній сфері».
Щоб отримати гарантовані державою кошти, люди змушені звертатися до юриста й до суду. За статистикою Центрів правової інформації та консультацій, які працюють у 28 населених пунктах України за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», прохання про допомогу в отриманні соціальних виплат становлять понад 60 % звернень. Проте останнім часом кількість звернень суттєво скоротилася. Причину цього пояснила керівник Центру в Білій Церкві Ольга Настіна: «Сьогодні виплати практично є заблокованими, неофіційно їх призупиняють, а більшості й не виплачують. У такий спосіб порушується фундаментальне право людини — на справедливий суд. Юридичні питання вирішують переважно грошові купюри й потрібні знайомства».
За словами експертів, за рішенням суду кошти на правову допомогу часто стягують із відповідача, судова система паралізована, органи державної влади намагаються оскаржувати рішення, винесені не на їхню користь, а люди несуть витрати та протестують проти невиконання судових рішень.
На думку директора програми «Верховенство права» Романа Романова, «така ситуація не має нічого спільного ні з правовою, ні з соціальною державою, якою є Україна відповідно до положень Конституції». За його словами, наближення виборів робить політиків щедрими на нові соціальні обіцянки, натомість потрібна об’єктивна оцінка ситуації та системний перегляд уже встановлених пільг. «Держава має розвивати надання соціальних послуг, адже грошові виплати далеко не завжди є ефективним засобом допомоги. У багатьох населених пунктах немає доступу до медичних або юридичних послуг як такого, інфраструктури для людей із інвалідністю», — заявив експерт.
У свою чергу, представник «Центру громадської адвокатури» (Львів) Леонід Тарасенко зауважив: «Органи державної влади діють взаємоузгоджено, але переслідуючи свою мету — зменшення витрат із держбюджету. Так, Верховна Рада України приймає закон, яким надає право Кабміну встановлювати розміри соціальних доплат окремим категоріям громадян (чорнобильці, діти війни тощо), а Кабмін одразу встановлює ті розміри, які суттєво не обтяжуватимуть витрат держбюджету». «Натомість пільги за професійною ознакою залишаються, і питання про їх скасування хоча й дискутується, але суттєвих змін не відбувається», — додав експерт.
Контакт: Роман Романов, «Верховенство права»
Тел.: 044–482 03 63, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Державна політика щодо пільг спричиняє соціальну напруженість 
