Українське Слово

Вармінсько-Мазурське воєводство — один із наймальовничіших регіонів Польщі. Мазури називають краєм великих озер, польський уряд рекламує його у світі як восьме чудо. Невід’ємним елементом тутешніх краєвидів стали бані українських церков. Тут часто можна почути українську мову. Звідки ж у цьому північному регіоні Польщі десятки тисяч українців? Які у них досягнення? Місцеві українські діячі розповіли про це Радіо Свобода.

Українці на колишніх землях Східної Прусії опинилися внаслідок злочинної «Операції Вісла» у 1947 році. 65 років тому комуністична влада переселила в цей регіон, що межує з Калінградською областю Російської Федерації, 60 тисяч українців. Депортовані потрапили сюди зі своїх рідних земель, тобто з околиць Перемишля, Сянока, а також із Бескидів.

Вигнанців розпорошили по всьому регіону. Дотепер у Вармінсько-Мазурському воєводстві є села, де українці становлять більшість. Проте, впродовж повоєнних десятиліть більшість із них перебралася у міста й містечка воєводства. Сьогодні українська меншина — одна з найвпливовіших національних громад цього багатокультурного регіону.

Збудували над великими озерами маленьку Україну

Про успіхи місцевої української спільноти розповів Степан Мігус, голова Вармінсько-Мазурського відділення Об’єднання українців Польщі. Приречені у 1947-му на асиміляцію українці, зазначає Мігус, всупереч усім несприятливим обставинам зберегли свою національну свідомість і навіть збудували на чужині свою маленьку Україну.

«Ми маємо своїх старостів, тобто голів районів, маємо бургомістрів-українців, маємо війтів, маємо приблизно 40 депутатів різних рівнів в області і це теж чергове досягнення. На мою думку, — каже він, — найбільшим досягненням стало те, що ми змогли створити мережу українських шкіл і пунктів навчання української мови. Це допомагає нам існувати і не забувати рідного слова по сьогоднішній день».

Степан Мігус наголошує, що донедавна головою Вармінсько-Мазурського сейму, тобто обласної ради, впродовж трьох скликань був українець — Мирон Сич. Сьогодні цей політик — депутат польського парламенту, він очолює парламентську комісію з питань меншин. Серед досягнень української громади Вармінсько-Мазурського воєводства Степан Мігус називає два комплекси українських шкіл та 51 пункт навчання рідної мови, а також українську філологію у Вармінсько-Мазурському університеті. На хвилях «Радіо Ольштин», зауважує Мігус, щоденно звучать радіопередачі українською мовою, а на регіональному телебаченні є українські телепрограми.

Плекають рідну культуру, популяризують її серед туристів

Про те, яким чином нащадки депортованих під час «Операціїї Вісла» українців прищеплюють любов до рідного молодшим поколінням, розповіла Люба Тхір. Вона — директор української школи імені Лесі Українки в місті Бартошиці, у якій навчається 120 дітей.

У цій школі діють різноманітні мистецькі колективи, ансамблі та хори, постійно відбуваються заходи, присвячені визначним датам української історії. Живе, активне українське життя місцевої громади, каже Люба Тхір, нагадує Україну. Більше того, за її словами, деякі гості з України, які потрапляють у Бартошиці, бувають неабияк здивовані високим рівнем національної свідомості мазурських українців.

«Коли до нас приїжджає молодь з України, — розповідає Люба Тхір, — яка бере участь у програмах обмінів учнівською молоддю, то в нас у Бартошицях вони почувають себе як удома, деякі нам навіть заздрять. Вони кажуть: «Ви ще більш українські, ніж ми, у вас більше патріотизму, як у нас в Україні».

Громадські діячі з Вармінсько-Мазурського воєводства звертають увагу на те, що місцеві українці зуміли надати українського колориту туристичній галузі у так званій країні великих озер. Тут чимало агротуристичних господарств, барів і ресторанів, заснованих українцями, де можна посмакувати національними українськими стравами, послухати українських пісень.

Юрій Савицький, Радіо Свобода