Влада Молдови виступила з офіційною заявою, в якій зажадала від Москви «негайно вивести всі миротворчі війська з придністровського регіону і в найкоротші терміни змінити формат переговорів по майбутньому ПМР». Інцидент, що стався 1 січня нинішнього року на КПП біля містечка Вадул-луй-Воде, коли російський військовий смертельно поранив молодого молдаванина, став тією останньою краплею, яка остаточно переповнила чашу терпіння кишинівських політиків і радикально налаштованих громадських діячів. Нові антиросійські і антитираспольскі виступи, які в останні дні захлеснули Молдову, остаточно відкинули процес молдовсько-придністровського мирного врегулювання на кілька років назад. Але з тупикової ситуації ще можна знайти вихід.
Схоже, прем'єр-міністр Молдови Влад Філат і сам не очікував, що промова, сказана ним на похороні жителя села Пирита Вадима Писаренка, застреленого на адміністративному кордоні з ПМР, справить ефект вибуху бомби. Клятвено пообіцявши надати сім'ї загиблого «всебічну матеріальну допомогу», він, в присутності численних журналістів і соратників, підкреслив: Кишинів більше не має наміру терпіти на території «свого бунтівного краю» представників миротворчого контингенту РФ. Мовляв, молдовський уряд буде на міжнародному рівні вимагати перетворення сил з підтримання порядку в суто цивільну, а ще краще - дипломатичну місію. І як би між іншим, про всяк випадок додав: «Я звертаюся до всіх колег, які займаються політикою Молдови, щоб вони не скористалися випадком смерті молдовського громадянина для отримання політичних дивідендів».
Але було вже пізно. Прімер (градоначальник) Кишинева Дорін Кіртоаке, який прагне якомога швидше змінити крісло керівника столиці на крісло керівника країни, фактично закликав молдовське населення регіону вийти на безстрокові акції протесту. Більше того, він пообіцяв жителям Пирити, Дороцького, Кошниці та інших навколишніх сіл надати всю необхідну техніку для демонтажу російських блокпостів. Причому демонтажу в односторонньому порядку, незважаючи на те, що в даний час ніякої юридичної бази для таких дій просто немає.
Однак і це ще не все - на горезвісних блокпостах не тільки несуть службу російські миротворці, а й працюють спеціальні спостерігачі з України. Як вчинити в цій ситуації з сусідами, Кіртоаке не уточнив. Зате з його «легкої руки» ціла частина Дністровського району виявилася охоплена так званими «демонстраціями протесту». Сотні людей спочатку перекрили автомобільну дорогу через Дністер, а потім блокували миротворчі пости. Демонстрації, які досі носять безстроковий характер, проходять під гаслами «Миротворці, не вбивайте дітей!» І «Ми не хочемо кордон по Дністру!». Виступи підігріваються місцевими націоналістами, відкрито закликають «раз і назавжди покінчити з ПМР», причому навіть силою зброї.
Уже якось само собою вийшло, що життя Вадима Писаря стало, якщо так можна висловитися, розмінною монетою у великій політичній грі. Напевно, доти, доки спільна молдавсько-російська комісія не поставить крапку в розслідуванні інциденту під Вадул-луй-Воде, гадати про деталі події було б недоцільно, якщо навіть не блюзнірством. Втім, певні сили вже намагаються зробити з Писаря своєрідного народного героя, який став нехай і випадковою, але жертвою «окупантів». В одному зі своїх інтернет-блогів якийсь «незалежний оглядач» Васил Адріан написав буквально таке: «Цей молодий чоловік (загиблому було 18 років) повинен стати іконою опору впливу Москви на святу Молдову, а його кров - об'єднати країну». Ні більше, ні менше - кров.
Придністровський конфлікт, який цілий ряд аналітиків називає «тимчасово погашеним», явно не повинен перерости в нове збройне протистояння, вважає лідер молдовської ініціативної групи «Жос!» («Геть!") Степан Вієру. «Це мають розуміти радикали, по який бік Дністра вони б не опинилися, - сказав Вієру. - Ідеальним виходом із ситуації цілком могла б стати певне коригування миротворчої місії, як це і пропонує Влад Філат. Зокрема, свій вплив як гарант стабільності цілком могли б зміцнити Україна та Європейський Союз. Крім того, і Кишиневу, і Тирасполю варто скористатися допомогою дипломатії США, оскільки Вашингтон регулярно пропонує власний варіант вирішення проблеми ПМР ». Злість і ненависть - це аж ніяк не та сила тяжіння, яка повинна бути основною константою в законах фізики окремо взятої території, резюмував співрозмовник агентства.
Слід особливо відзначити, що подібної думки дотримуються не тільки в Москві, Тирасполі і навіть частково Кишиневі, але і в сусідній з Молдовою Румунії. Це може здатися дивним, але більшість румунських політиків, які раніше активно підтримували ідею «відновлення територіальної цілісності Молдови», зараз категорично відмовляються давати власну оцінку трагедії у Вадул-луй-Воде і подій, що за нею послідували. Так, наприклад, президент Румунії Траян Бесеску лише побіжно згадав в інтерв'ю місцевому радіо, що ні Бухаресту, ні взагалі Євросоюзу абсолютно не потрібен новий осередок напруженості біля своїх кордонів. Румунський прем'єр Мірча Джоане був більш красномовний і зазначив: «Румунія не вітає силовий розв'язок ситуації в Придністров'ї. Чергового конфлікту, який може коштувати сотні життів, цивілізований світ не потерпить».
Як би там не було, а керівництво самої ПМР вже підкреслило, що Тирасполь «був, є і буде найбільш послідовним союзником Росії і України в справі встановлення міцного миру на всій території невизнаної республіки, а досвід ЄС та США «стане використовуватися лише частково». «Спокоєм в республіці ми зобов'язані Москві і Києву і повернення до конфлікту, де загинули тисячі громадян, Придністров'я не допустить», - сказав обраний 25 грудня минулого року новий лідер ПМР Євген Шевчук.
Передбачається, що найближчим часом Об'єднана Контрольна Комісія з питань Придністров'я, а також спеціальна дипломатична група, в яку, крім інших, входять емісари з України, виробить нову «дорожню карту мирного співіснування мешканців Молдови та придністровців». «Дорожню карту», яка не допускає повернення регіону в «лихі дев'яності».
І це на сьогоднішній день - головне.
Димитрій Бабич, Голос.ua
Сила тяжіння 
