Богдана КОСТЮК
1 січня нового року Данія перебрала у Польщі піврічне головування в Євросоюзі. 11 січня у Копенгагені відбувається офіційна церемонія передачі повноважень головування в ЄС, а відповідно — очікуються урочисті виступи керівників ЄС, данського прем’єр-міністра Гелле Торнінг-Шмітт та когось із представників королівської родини Данії.
Україна, втративши шанс реально наблизитись до ЄС, бодай трохи підняти якість життя українців до європейських стандартів, опинилась у ролі сучасного принца данського Гамлета: та сама дилема «бути чи не бути?», той самий конфлікт між внутрішнім «я» Президента Януковича та зовнішнім, реальним життям абсолютної більшості українців. Точніше, якраз у глави української держави, його команди та наближених до влади олігархів проблеми у житті здебільшого відсутні, — а от пересічним українцям доводиться тягти вантаж соціальних негараздів, відсталої економіки та інших кризових явищ…
Жодна Данія, ніяка інша держава — член Євросоюзу розраду Україні не дасть. Адже, за великим рахунком, розрадою є серйозні внутрішні реформи у царинах системи державної влади, жорсткої боротьби з корупцією, та і взагалі в усіх сферах діяльності держави. Суспільству, вочевидь, також бажано подбати про зміни — громада має активніше захищати свої повсякденні інтереси, інтереси держави; громадськість повинна навчитися контролювати владу, чиновників (і не боятися бути покараною за це) та стати співавтором реформування країни… Отже, справ України усередині багато, і без успішного їх вирішення Євросоюз навряд чи піде на подальше зближення з нашою державою.
Адже, за великим рахунком, і Євросоюз має розв’язувати чимало актуальних питань, які постали на порядку денному — Копенгаген недарма назвав своїм головним завданням під час 6-місячного головування в ЄС подолання боргової кризи у державах євро-зони та усунення існуючих розбіжностей між тими країнами, які користуються єдиною європейською валютою, і тими, де ще працює національна грошова одиниця (до другої категорії належить і Данія). Прем’єрка Данії у розмові з кореспондентами телевізійного каналу новин EuroNews заявила: «Уряд Данії стане своєрідним містком між 17-ма членами євро-зони та усіма 27-ма державами ЄС. Ми позитивно оцінюємо роль наших попередників — Польщі — у справі зміцнення партнерських стосунків і боротьби з кризовими явищами в Євросоюзі, але саме кризові явища змушують Копенгаген зосередитись на внутрішніх фінансових та економічних проблемах ЄС, адже кілька наших побратимів (Греція, Італія) відчувають гостру боргову кризу, тож маємо долати цю небезпечну проблему…».
Також керівництво Данії пропонує європейській спільноті більшу увагу приділяти проблемам охорони довкілля, підтримці родин, здорового способу життя тощо.
Данський міністр закордонних справ Ніколай Ваммен повідомив журналістам: «Наша країна не має наміру терміново, для прикладу іншим державам ЄС, впроваджувати євро. Об’єднати держави євро-зони з тими країнами, які до неї не входять, створити спільну енергію подолання кризи в ЄС — наше ключове завдання!». За словами голови представництва України Костянтина Єлісеєва, 2012 року ЄС відзначатиме 20-річчя створення єдиного європейського ринку, тож «Данія намагатиметься його стимулювати, щоб відновити економічне зростання, яке нині сповільнене кризою… А звідси логічним є постулат, озвучений Копенгагеном: давайте створювати економіку, безпечну для довкілля, орієнтовану на захист довкілля…».
Політолог — ініціатор громадської кампанії з моніторингу діяльності консульств ЄС Ірина Сушко нагадує також і про те, що під час головування Данії в Євросоюзі може бути призупинено процес переговорів між Києвом та Брюсселем щодо лібералізації візового режиму. «По-перше, Україна не вкладається у визначені відповідними документами термінами з впровадження потрібних законів або декретів. По-друге, сама Данія знана своїм жорстким ставленням до міграції та суворими міграційними законами. Копенгаген аж ніяк не поспішає відчиняти двері ЄС для українців», — визнає Ірина Сушко.
До речі, як відмічає політолог Ігор Марков, при представленні програми дій (Дорожньої карти) головування Данії в ЄС, слово «Україна» жодного разу не прозвучала з вуст Н. Ваммена: «Зовнішня політика Данії у ці півроку зосередиться на Балканському регіоні, точніше на країнах Західних Балкан, які значно більш підготовлені до майбутнього членства в ЄС. Адже там впроваджуються серйозні реформи, іде боротьба з корупцією на всіх рівнях, і тій же Хорватії, яка готується до вступу в ЄС за півтора роки, не буде зроблено жодних послаблень, як це було з Болгарією… Звернімо увагу і на те, що Копенгаген проголосив про підтримку продовження переговорів щодо вступу до ЄС з Ісландією та Туреччиною і заявив про початок переговорів з Чорногорією (заплановані на літо — 2012). А ще раніше, у лютому цього року, Данія сподівається на отримання Сербією статусу кандидата на членство. А Україна багато втратила за час Президента Януковича, наздоганяти втрачене буде важко».
Гамлетівська проблема України полягає ще й у тому, чи захоче влада і чи буде здатне суспільство наздоганяти втрачене. Поки що ні влада, ні суспільство не демонструють серйозних євроінтеграційних зусиль.
