За десять років з часу приєднання України до Конвенції ООН про статус біженців в Україні не розбудована система ефективного надання допомоги шукачам притулку.
10 років тому Україна зобов'язалася захищати людей, які мусили втекти зі своєї країни через загрозу їхньому життю чи свободі. Єдиними досягненнями за ці роки правозахисники вважають розбудову системи міграційної служби в Україні та започаткування процедури подання документів в офіційні органи шукачами притулку. Про це заявили на прес-конференції у Києві представники Української ради у справах біженців коаліції громадських організацій.
"Нам не вдалося побачити за 10 років, що в Україні створено ефективну систему захисту людей, яких Україна зобов'язалася захищати", – заявив заступник голови громадської організації "Центр соціальна дія" Максим Буткевич.
Занадто багато відмов
За його словами, більше 90 відсотків тих, хто звертається до офіційних органів по статус біженця та надання притулку, отримують відмову. А її оскарження в суді фактично неможливе через надмірні обмеження в термінах та бюрократичні перепони в законодавстві. Непоодинокі факти, коли у відповідь на звернення про надання притулку, біженців примусово повертають до їхніх країн, де їм загрожує небезпека, Буткевич назвав "найбільшим порушенням Україною міжнародного права".
Він також відзначив, що біженців в пресі та на офіційному рівні часто плутають з нелегальними мігрантами, а з боку правоохоронних та міграційних органів спостерігається "високий рівень нетерпимості до біженців, шукачів притулку".
Представник Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман пошкодував з того, що Конвенція ООН про захист біженців не має дієвого механізму примусу держав виконувати її норми. Водночас, за його словами, "найбільш кричущі випадки порушень прав біженців" підпадають під дію Європейської конвенції з прав людини. "Зокрема, ми мали вердикти Європейського суду проти держави Україна щодо одного білоруського шукача притулку та шукача притулку з Туркменістану", – сказав Гройсман.
Джерело: Deutsche welle
