Дива не сталося. Як і прогнозувалося, ні парафування, ні підписання угоди України з ЄС про асоціацію не відбулося. Цікаво було лишень спостерігати, якими дипломатичними фразами нашій владі дадуть відкоша, відмовивши у парафуванні угоди з ЄС.
Пан Янукович подякував переговорним групам, які чотири роки вели свою невидиму роботу, констатував, що “ми підійшли до завершення узгодження тексту угоди про асоціацію та готові до підготовки до підписання для подальшої імплементації”. Запевнив, що “ця угода закладає основи для асоціації та повної економічної інтеграції України до Європейського Союзу”. І підкреслив, що Україна готова почати “технічну підготовку до підписання й імплементації угоди”.
Голова Європейської ради Герман ван Ромпей говорив більш прозоро. Сказав, що тло, якість переговорів погіршилися через стан судової системи та справу Тимошенко.
Ван Ромпей підсолодив пілюлю провалу дипломатичними словами про гігантський крок між нашими країнами, але дав зрозуміти, що в питанні політичних свобод і стабільності системи Євросоюз не торгується. Результати саміту були очікуваними.
Європейські лідери ніколи так широко не відкривали перед нами двері, перед українським лідером було висунуто по суті лише одну умову: стати вище від бажання мститися політичному супротивнику. Не вийшло!
Угоду не парафували, що далі? Про це ми запитали в експертів.
Валерій Чалий, колишній заступник міністра закордонних справ:
ЯКЩО ЛІДЕРИ ОПОЗИЦІЇ ЗАЛИШАТЬСЯ ЗА ҐРАТАМИ, ТО ВАЖКО СПОДІВАТИСЯ УГОДУ ПРО АСОЦІАЦІЮ
Парафувати угоду про асоціацію можна найближчим часом, але всі ми розуміємо, що цінністю для України вона стане тоді, коли буде частиною українського права.
Гадаю, важко говорити про реальне підписання угоди та її ратифікацію до парламентських виборів в Україні. Адже сьогодні від очільників Євросоюзу пролунали дуже чіткі месиджі щодо того, що має зробити України як домашнє завдання. Якщо ці вибори пройдуть чесно й демократично, якщо всі політичні лідери, перш за все опозиційні – ті, що сидять за ґратами, візьмуть у них участь, то можна сподіватися, що ми матимемо шанс на подальшу європейську інтеграцію. Якщо ні, то говорити про новий рівень відносин і про якусь євроінтеграцію буде важко.
Керівництво країни має продемонструвати, що верховенство права, принципи політичної, економічної конкуренції – це не порожній звук.
Грубо кажучи, якщо Тимошенко й Луценко залишаться за ґратами, то важко сподіватися на введення угоди про асоціацію в дію.
Анатолій Гриценко, народний депутат, лідер партії «Громадянська позиція»:
УСЕ ЗАЛЕЖАТИМЕ ВІД ПОДАЛЬШОГО ПОВОДЖЕННЯ ЯНУКОВИЧА
Ще рік тому не було жодних сумнів ні в Брюсселі, ні в Києві, що угода про асоціацію і зону вільної торгівлі між Україною та ЄС буде підписана на грудневому саміті. Але за цей рік відбулося чимало подій, які негативно вплинули на відносини між Україною та ЄС і унеможливили навіть саме парафування тексту. І в цьому лише політичні причини. І ці причини в Україні, у поведінці української влади. Саміт мав би стати рубіжною точкою, яка б хоч на двадцять першому році незалежності зафіксувала чіткий європейський вибір країни.
Документально цього не відбулося. Тобто попереду дуже серйозна робота й серйозні іспити.
Від Ромпея і голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу чітко пролунало, що є проблеми з переслідуванням опозиції, несправедливим правосуддям, обмеженням демократичних принципів і стандартів, зокрема свободи слова, свободи зібрань.
Швидше за все, підписання відбудеться після завершиться парламентських виборів в Україні.
Буде підписання чи ні, залежатиме від того, як надалі поводитиметься Янукович і його оточення щодо дотримання європейських стандартів в Україні. І чи не зроблять вони якогось хибного кроку в російському напрямку. А така небезпека є. Делікатно про неї казали європейці, у тому числі й сьогодні. Зокрема, Україна має шанувати Європейську енергетичну хартію. Як відомо, Росія ставить питання про вихід України з Європейської енергетичної хартії.
Якщо під час газових переговорів Україна здасть позиції і вийде з Енергетичної хартії, це буде ще один бар’єр на шляху до Європи.
Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ:
НЕ БУДЕ ЗМІН – НЕ БУДЕ ПІДПИСАННЯ
На мою думку, на цьому етапі відбулася дуже важлива подія, бо завершено переговори. Я особисто як людина, що стояла біля початку цього процесу, задоволений професійно, тому що це справді унікальний документ, який відрізняється, як небо від землі, від стандартних угод про асоціацію, що їх Євросоюз підписав з багатьма країнами, котрі ніколи не матимуть перспективи членства.
Тому з професійної точки зору я задоволений...
Далі, наскільки я зрозумів, делегаціям дана вказівка протягом найближчих тижнів парафувати цей документ.
А далі не буде... Якщо не мінятимуться підходи у внутрішньополітичних питаннях і не буде повернення до демократичних процесів, то не буде й підписання.
Хочу, аби всі розуміли, що йдеться не про прізвище, а про самі принципи, про підхід. Європу цікавить система, а не окремий її елемент.
Григорій Перепелиця, доктор політичних наук:
БУЛО ДОСЯГНУТО ТЕ, ЩО НА ДАНИЙ МОМЕНТ МОЖЛИВО
Багато чого було задекларовано нашою владою: президент неодноразово заявляв, що до кінця 2011 року ми парафуємо угоду. І якщо виходити з задекларованого, то саміт правалено. Тобто обіцянки не виконано.
Але якщо виходити з того, у яких умовах проходили переговори ( ідеться як про внутрішні проблеми в ЄС, так про внутрішні політичні проблеми в Україні), то очевидно, що сьогоднішні досягнення не можна вважати поразкою. Тобто було досягнуто те, що на даний момент можливо.
Маша Міщенко, Ксеня Лесів, Уніан
